праправнук
прапра́внук
-а, ч.
1》 Син правнука чи правнучки.
2》 перев. мн. Далекі нащадки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- праправнук — прапра́внук іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- праправнук — ПРАПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син правнука чи правнучки. [Кіндрат:] І як якийсь уже праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас усякі (В. Самійленко); – Таж це твій славний прапрадід Грицько Ясень був кошовим отаманом?.. Словник української мови у 20 томах
- праправнук — ПРАПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син правнука чи правнучки. [Кіндрат:] І як якийсь уже праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас усякі (Сам., II, 1958, 33); — Таж це твій славний прапрадід Грицько Ясень був кошовим отаманом?.. Словник української мови в 11 томах
- праправнук — Праправнук, -ка м. Праправнукъ. К. Досв. 42. Словник української мови Грінченка