1. Орфографічний словник української мови

праправнук

прапра́внук

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праправнук — -а, ч. 1》 Син правнука чи правнучки. 2》 перев. мн. Далекі нащадки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. праправнук — ПРАПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син правнука чи правнучки. [Кіндрат:] І як якийсь уже праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас усякі (В. Самійленко); – Таж це твій славний прапрадід Грицько Ясень був кошовим отаманом?.. Словник української мови у 20 томах
  3. праправнук — ПРАПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син правнука чи правнучки. [Кіндрат:] І як якийсь уже праправнук наш Своїх дідів спізнати забажає, То знайде він звістки про нас усякі (Сам., II, 1958, 33); — Таж це твій славний прапрадід Грицько Ясень був кошовим отаманом?.. Словник української мови в 11 томах
  4. праправнук — Праправнук, -ка м. Праправнукъ. К. Досв. 42. Словник української мови Грінченка