приворот

приворо́т

-у, ч., також у сполуч. зі сл. зілля.

Те, що зачаровує, має магічну силу.

Значення в інших словниках

1. приворот — приворо́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. приворот — ПРИВОРО́Т, у, ч., також у сполуч. зі сл. зілля. За народними повір'ями – те, що має чаклунську силу. – Коли ти така розумна, – звернулась вона до перекупки, – то в тебе либонь і привороту можна купити (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
3. приворот — ЧА́РИ (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину й природу), ЧАР, ПРИВОРО́Т, ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, ЗІ́ЛЛЯ (чарівна рослина); ДАННЯ́ заст. (знахарський напій).  Словник синонімів української мови
4. приворот — ПРИВОРО́Т, у, ч., також у сполуч. із сл. зілля. За народними повір’ями — те, що має чаклунську силу. — Коли ти така розумна, — звернулась вона до перекупки, — то в тебе либонь і привороту можна купити (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. приворот — Приворот, -ту м. раст. Veronica Chamaedrys L. Мил. М. 26.  Словник української мови Грінченка