привідець
приві́дець
рідко приводець, -дця, ч., розм.
1》 Призвідник бунту, змови і т. ін.
|| Заводій (звичайно на гулянці).
|| Той, хто є причиною чого-небудь; винуватець.
|| Організатор чого-небудь.
2》 Те саме, що ватажок 1).
|| Організатор, ідейний, політичний наставник; проводир, вождь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови