привідець
приві́дець
іменник чоловічого роду, істота
винуватець; заводій; ватажок
розм.
Орфографічний словник української мовиприві́дець
іменник чоловічого роду, істота
винуватець; заводій; ватажок
розм.
Орфографічний словник української мови