пригір

при́гір

-гору, ч.

Те саме, що пригірок.

Значення в інших словниках

1. пригір — при́гір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пригір — див. горб  Словник синонімів Вусика
3. пригір — ПРИ́ГІР, гору, ч. Те саме, що при́гірок. Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись, Та посидіть на пригорі, Та хоч пожуритись (Т. Шевченко); Шумує ярмарок .. Проти нього, на пригорі, поміж старих сосен палає в малиновому пожарі дача (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. пригір — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм.  Словник синонімів української мови
5. пригір — ПРИ́ГІР, гору, ч. Те саме, що при́гірок. Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись, Та посидіть на пригорі, Та хоч пожуритись (Шевч., II, 1953, 37); Шумує ярмарок.. Проти нього, на пригорі, поміж старих сосен палає в малиновому пожарі дача (Вас., II, 1959, 218).  Словник української мови в 11 томах
6. пригір — Пригір, -гору м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.  Словник української мови Грінченка