придворний
придво́рний
-а, -е.
1》 Який перебуває на службі при дворі (див. двір II), належить до близького оточення монарха. Придворний музикант.
|| Який є власністю двору, обслуговує двір, виражає інтереси двору і т. ін.
|| Який відбувається при дворі. Придворний бал.
|| Власт. двору.
|| у знач. ім. придворний, -ного, ч.; придворна, -ної, ж. Особа з близького оточення монарха.
2》 Те саме, що дворовий 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови