придворний
ПРИДВО́РНИЙ, а, е, іст.
1. Який перебуває на службі при дворі (див. двір²), належить до близького оточення монарха.
Була... цариця в колі придворних дам (О. Іваненко);
Біля підніжжя трону, по обидва боки, стояли в блакитних камзолах, обшитих золотими позументами, придворні особи (Н. Рибак);
Представники вищої придворної знаті займали почесні державні пости (з наук. літ.);
Придворний музикант;
// Який є власністю двору, обслуговує двір, виражає інтереси двору і т. ін.
В Росії при Петрі І стали створювати аптекарські поля, .. трави з яких здавали до придворної аптеки (з наук. літ.);
Українському поетові [Т. Г. Шевченкові] судилося стати не лише свідком, а й активним учасником тієї боротьби, яку почали Пушкін, Грибоєдов, Гоголь, Бєлінський проти придворного мистецтва (з наук. літ.);
// Який відбувається при дворі.
Придворний бал;
// Власт. двору.
Старий єкатерининський вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (П. Кочура);
Зубов хотів розповісти Потьомкіну ще про деякі придворні плітки (С. Добровольський);
// у знач. ім. придво́рний, ного, ч.; придво́рна, ної, ж. Особа з близького оточення монарха.
Щонайпишнішії дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Леся Українка);
Повно було [при палаці] придворних, ключників.., стольників (П. Загребельний).
2. Те саме, що дворо́вий 2.
Перебуваючи у Вільшані, Шевченко вчився в художника-самоука Степана Степановича Превлоцького.., згодом Тарас мав стати придворним художником пана Енгельгардта (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)