прикликати
I прикл`икатидив. прикликати.
II приклик`ати-аю, -аєш і діал. прикликувати, -ую, -уєш, недок., прикликати, -ичу, -ичеш, док., перех.
1》 Запрошувати кудись або вимагати з'явитися.
|| Жестом, голосом просити або вимагати підійти; підкликати.
|| Умовним посвистом, словом вимагати підійти (приручену тварину).
|| Принаджувати співом, щебетом самицю (про птаха).
|| тільки недок. Звертаючись до надприродних сил, благати чого-небудь.
2》 перен., розм. Викликати якийсь стан, вияв чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови