прикмітний

прикмі́тний

-а, -е, діал.

Прикметний.

Значення в інших словниках

1. прикмітний — ПРИКМІ́ТНИЙ, а, е, діал. Прикметний. В широкій та довгій капоті – з батька чи старшого брата, в завеликих чоботях, блідий, нужденний, з виразом лиця, прикмітним усім горбатим, стоїть безборонний хлопчина (Уляна Кравченко); Десь тут хлопчина мій...  Словник української мови у 20 томах
2. прикмітний — ПРИКМІ́ТНИЙ, а, е, діал. Прикметний. В широкій та довгій капоті — з батька чи старшого брата, в завеликих чоботях, блідий, нужденний, з виразом лиця, прикмітним усім горбатим, стоїть безборонний хлопчина (Уляна Кравченко, Вибр.  Словник української мови в 11 томах