Великий тлумачний словник сучасної мови

примирливо

прими́рливо

Присл. до примирливий 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примирливо — прими́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. примирливо — ПРИМИ́РЛИВО. Присл. до прими́рливий 2. – Ну, годі вже, годі, – примирливо обізвався Гаврило, намагаючись загасити сімейну сварку (Григорій Тютюнник); Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки і невправку дружини примирливо (А. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах
  3. примирливо — ПРИМИ́РЛИВО. Присл. до прими́рливий 2. — Ну, годі вже, годі, — примирливо обізвався Гаврило, намагаючись загасити сімейну сварку (Тют., Вир, 1964, 238); Данило примирливо посміхнувся (Панч, Синів..  Словник української мови в 11 томах