примирливий

прими́рливий

-а, -е.

1》 Який сприяє примиренню.

|| Який виражає примирення; лагідний.

2》 Який відзначається безпринципністю, невимогливістю, терпимістю.

Значення в інших словниках

1. примирливий — прими́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. примирливий — див. Добрий; покірний  Словник синонімів Вусика
3. примирливий — ПРИМИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який сприяє примиренню. Вона хотіла сказати що-небудь примирливе, але вже було пізно (Л. Дмитерко); – Як же ти врятувався? – Вибрався, – мовив з примирливою доброзичливістю Андрій (Ю. Бедзик); // Який виражає примирення; лагідний.  Словник української мови у 20 томах
4. примирливий — ПРИМИ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який сприяє примиренню. Вона хотіла сказати що-небудь примирливе, але вже було пізно (Дмит., Розлука, 1957, 113); — Як же ти врятувався? — Вибрався, — мовив з примирливою доброзичливістю Андрій (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах