примітив
приміти́в
-а, ч.
1》 Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку.
|| Те, що відзначається збідненістю, поверховістю.
|| Елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми.
Примітив введення спец. — елементарна сукупність даних, одержаних від пристроїв введення.
Примітив виведення спец. — а) елементарна порція вихідних даних; б) неподільний графічний елемент, що використовується для побудови зображення.
Структурний примітив спец. — найпростіша структура даних.
2》 розм. Про пересічну, малокультурну, неосвічену людину.
3》 мист. Твір, що належить до ранніх стадій розвитку культури, з порівняно слаборозвиненими зображувальними засобами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови