примічений

примі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до примітити.

|| примічено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. примічений — примі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. примічений — ПРИМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примі́тити. Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода – все те, мов живе, ставало перед ним (Панас Мирний); Обидва вони були примічені королем і тому підкреслено грузько сиділи в стильних кріселках (П.  Словник української мови у 20 томах
3. примічений — ПРИМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примі́тити. Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода — все те, мов живе, ставало перед ним (Мирний, III, 1954, 207)...  Словник української мови в 11 томах