Великий тлумачний словник сучасної мови

приперчений

припе́рчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до приперчити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приперчений — припе́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. приперчений — ПРИПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приперчи́ти. На столі шматок печені, Два фрикаси [фрикасе] приперчені (І. Франко); І Кущ і Турчин – неначе сковані ланцями .. Коли б вони з першої стрічі повели легку, невимушену розмову, приперчену грубими чоловічими жартами, скраплену дотепами... (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  3. приперчений — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)...  Словник синонімів української мови
  4. приперчений — ПРИПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приперчи́ти. На столі шматок печені, Два фрикаси [фрикасе] приперчені (Фр., XII, 1953, 387); І Кущ і Турчин — неначе сковані ланцями..  Словник української мови в 11 томах