припис
при́пис
I -у, ч.
1》 Певний порядок, установлений керівними органами держави, установи, підприємства і т. ін.
2》 Правило, покладене в основу якого-небудь вчення, моралі, ідеологічного напрямку і т. ін.; канон.
|| Правило співжиття, норма поведінки.
3》 Вказівка або порада діяти певним чином; настанова.
|| Встановлена норма в мові, літературі, мистецтві.
|| Вимога, обумовлена чим-небудь.
4》 перев. мн. Основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності, обумовлені її сутністю; закони.
II -у, ч.
1》 Те, що дописане до якогось тексту; приписка.
2》 заст. Прописка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови