Великий тлумачний словник сучасної мови

припрягати

припряга́ти

-аю, -аєш, недок., припрягти, -яжу, -яжеш, док., перех., до кого.

Впрягати додатково, на допомогу уже запряженим.

|| до чого, в що. Запрягати в що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. припрягати — припряга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. припрягати — ПРИПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш, док., кого, до кого. Упрягати додатково, на допомогу вже запряженим. – А хто ж у нас на доброму чорноземі парою оре? Чи мишей до неї будете припрягати? (М. Стельмах); // до чого, в що.  Словник української мови у 20 томах
  3. припрягати — ПРИПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИРЯГТИ́ [ПРИПРЯГТИ́ ?], яжу́, яже́ш, док., перех., до кого. Впрягати додатково, на допомогу уже запряженим. — А хто ж у нас на доброму чорноземі парою оре? Чи мишей до неї будете припрягати? (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах