припускатися

припуска́тися

I -аюся, -аєшся, недок., припуститися, -ущуся, -устишся, док.

1》 чого. Дозволяти собі робити що-небудь ганебне, нечесне.

|| Виконуючи, здійснюючи що-небудь, робити якесь упущення.

|| до чого. Дозволяти собі вживати що-небудь надміру.

|| на кого. Дозволяти собі посилатися на когось.

2》 тільки недок. Пас. до припускати 1-3).

II -аюся, -аєшся, недок., припуститися, -ущуся, -устишся, док., розм.

Починати швидко йти, бігти.

Значення в інших словниках

1. припускатися — Дієслова припускатися, допускати в синонімічному значенні найчастіше сполучаються з іменниками помилка, огріх, неточність, поспішність, перекручення.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. припускатися — припуска́тися 1 дієслово недоконаного виду робити помилку, щось нечесне тощо припуска́тися 2 дієслово недоконаного виду допускатися розм. припуска́тися 3 дієслово недоконаного виду починати швидко бігти  Орфографічний словник української мови
3. припускатися — [приепускатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. припускатися — ПРИПУСКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док. 1. чого. Дозволяти собі робити що-небудь осудливе, нечесне. Перекреслюючи як “декадентську” творчість цілої плеяди українських белетристів, С.  Словник української мови у 20 томах
5. припускатися — ПРИПУСКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док. 1. чого. Дозволяти собі робити що-небудь ганебне, нечесне.  Словник української мови в 11 томах