Великий тлумачний словник сучасної мови

пристрітник

пристрі́тник

-а, ч.

Людина, здатна зурочити когось поглядом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пристрітник — ПРИСТРІ́ТНИК, а, ч. За уявленнями носіїв традиційної культури – людина, яка має надприродну силу викликати чиюсь хворобу своїм поглядом.  Словник української мови у 20 томах
  2. пристрітник — Пристрі́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. пристрітник — Пристрі́тник, -ка м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  Словник української мови Грінченка