пристрітник

ПРИСТРІ́ТНИК, а, ч.

За уявленнями носіїв традиційної культури – людина, яка має надприродну силу викликати чиюсь хворобу своїм поглядом.

Значення в інших словниках

1. пристрітник — -а, ч. Людина, здатна зурочити когось поглядом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пристрітник — Пристрі́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. пристрітник — Пристрі́тник, -ка м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  Словник української мови Грінченка