пристрітник —
-а, ч. Людина, здатна зурочити когось поглядом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пристрітник —
ПРИСТРІ́ТНИК, а, ч. За уявленнями носіїв традиційної культури – людина, яка має надприродну силу викликати чиюсь хворобу своїм поглядом.
Словник української мови у 20 томах
пристрітник —
Пристрі́тник, -ка м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка