притихлий

прити́хлий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до притихнути.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. притихлий — прити́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. притихлий — ПРИТИ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прити́хнути. А їх – дівчат – стоїть ціле коло, пообнімались – слухають, притихлі од музики (А. Головко); Червнева ніч розкинула свої зоряні шати над таємниче притихлим степом, що стелився до синього виднокругу (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. притихлий — ПРИТИ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прити́хнути. А їх — дівчат — стоїть ціле коло, пообнімались — слухають, притихлі од музики (Головко, І, 1957, 299); Червнева ніч розкинула свої зоряні шати над таємниче притихлим степом...  Словник української мови в 11 томах