приурочений
приуро́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приурочити.
2》 спец. Закономірно пов'язаний з чим-небудь (з якимсь місцем, певними особливостями місцевості, навколишнього середовища і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови