приурочений —
приуро́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
приурочений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приурочити. 2》 спец. Закономірно пов'язаний з чим-небудь (з якимсь місцем, певними особливостями місцевості, навколишнього середовища і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
приурочений —
ПРИУРО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приуро́чити. Вибір дати 31 січня 1966 року для запуску автоматичної станції “Луна-9” був приурочений до настання місячного ранку в районі Океану Бур (з газ.
Словник української мови у 20 томах
приурочений —
ПРИУРО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приуро́чити. Вибір дати 31 січня 1966 року для запуску автоматичної станції «Луна-9» був приурочений до настання місячного ранку в районі Океану Бур (Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах