пробіл
пробі́л
-у, ч.
1》 Незаповнене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті.
|| спец. Літера, яка у відповідній їй позиції під час друку або на моніторі представляється відсутністю зображення.
|| Незаповнене місце між візерунками на тканині.
2》 рідко. Те саме, що прогалина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови