проволікати
проволіка́ти
-аю, -аєш, недок., проволокти, -очу, -очеш, проволочити, -лочу, -лочиш, док.
1》 перех. Повільно тягнучи, переміщати кого-, що-небудь кудись, повз когось, щось, по поверхні чогось і т. ін.
|| тільки док. Волокти якийсь час.
2》 перех. і неперех., заст. Зволікати (у 4, 5 знач.).
3》 перех., перен., розм. Затримувати, уповільнювати перебіг, здійснення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови