Значення в інших словниках
-
прогупотіти —
прогупоті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
прогупотіти —
ПРОГУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до прогу́пати. Вулицею прогупотів роз'їзд (А. Головко); На вулиці було тихо, жандарми прогупотіли до Хустця і зникли (С. Скляренко).
Словник української мови у 20 томах
-
прогупотіти —
ПРОГУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до прогу́пати. Вулицею прогупотів роз’їзд (Головко, І, 1957, 95); На вулиці було тихо, жандарми прогупотіли до Хустця і зникли (Скл., Карпати, II, 1954, 123).
Словник української мови в 11 томах