продзвеніти

продзвені́ти

-ню, -ниш, док.

1》 Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки.

2》 перен. Прозвучати, пролунати.

|| Дзвінко проспівати (про птахів); продзижчати (про комах).

3》 Дзвеніти якийсь час.

Значення в інших словниках

1. продзвеніти — продзвені́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продзвеніти — ПРОДЗВЕНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки. Продзвенів дзвоник. Школярі збуджено обговорювали подію (О. Донченко); Порядок у хлопців залізний. Продзвенить будильник, і вони з Васьком схоплюються з ліжок (М.  Словник української мови у 20 томах
3. продзвеніти — ПРОДЗВЕНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки. Продзвенів дзвоник. Школярі збуджено обговорювали подію (Донч., VI, 1957, 104); Порядок у хлопців залізний.  Словник української мови в 11 томах