проживати
прожива́ти
-аю, -аєш, недок., прожити, -живу, -живеш, док.
1》 тільки док., неперех. Жити (у 1-5 знач.) якийсь час.
2》 тільки док., перех. Проіснувати певний відрізок часу.
3》 тільки недок., неперех. Жити, мешкати постійно або тимчасово (у приміщенні, населеному пункті, на певній території і т. ін.).
|| Водитися (у певній місцевості – про диких тварин, птахів); жити (у кого-небудь – про свійських тварин).
4》 також у сполуч. з ім. на означення часу, неперех. і перех. Жити, проводити життя в якийсь спосіб.
|| на що, на чому, з чого, чим, рідко з чим. Підтримувати своє існування яким-небудь способом, використовуючи певні засоби.
|| Перебуваючи у певному стані, жити чим-небудь (думками, мріями і т. ін.).
|| тільки док., без кого – чого. Зарадити собі в чомусь без кого-, чого-небудь.
5》 перех. і без додатка. Витрачати на існування (гроші, майно і т. ін.).
|| перен., розм., рідко. Втрачати (голос, здоров'я і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови