проживання
прожива́ння
-я, с.
1》 Дія за знач. проживати 3).
2》 рідко. Те саме, що життя 1).Місце проживання.
Посвідка на проживання — а) документ, що його видають іноземним громадянам або апатридам на право проживання у даній країні; б) в дореволюційній Росії – документ, що його видавали в передбачених законом випадках замість паспорта.
Великий тлумачний словник сучасної української мови