прокочуватися
проко́чуватися
-уюся, -уєшся, недок., прокотитися, -очуся, -отишся, док.
1》 чим і без додатка. Переміщатися, пересуватися, котячись.
2》 також у сполуч. зі сл. хвиля. Рухатися силою течії, вітру і т. ін.
|| перен. Поширюватися в просторі (перев. про звуки).
|| перен. Ставати відомим широкому колу людей, набувати великого розголосу.
|| перен. Поступово охоплювати когось, щось (про відчуття, стан і т. ін.).
|| тільки док., перен. Промайнувши, зникнути (про відчуття, почуття або їх зовнішній вияв).
|| перен. Поширюватися десь, серед когось, у різних місцях (про рух, страйки, демонстрації і т. ін.).
3》 розм. Рухатися небосхилом (про небесні світила).
4》 Спадати краплями додолу, литися по чому-небудь (про сльози, піт і т. ін.).
5》 розм. Те саме, що проїжджати I 1).
6》 перев. док., розм. Швидко минути, пройти (про відрізок часу).
7》 тільки недок. Пас. до прокочувати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови