пророчити

проро́чити

-чу, -чиш, недок., перех. і без додатка.

1》 Те саме, що пророкувати.

2》 ірон. Безпідставно передбачати що-небудь.

Значення в інших словниках

1. пророчити — проро́чити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пророчити — див. передбачати  Словник синонімів Вусика
3. пророчити — див. прорікати  Словник чужослів Павло Штепа
4. пророчити — ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що і без прям. дод. 1. Те саме, що пророкува́ти. – Не розчовпу, що ти пророчиш, – Еней Сивиллі говорив (І. Котляревський); Ректор..  Словник української мови у 20 томах
5. пророчити — ПРОРОКУВА́ТИ (майбутнє), ПРОРО́ЧИТИ, ПРОРІКА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПЕРЕДВІЩА́ТИ. — Док.: напророкува́ти, напроро́чити, проректи́, провісти́ти, навіщува́ти, передвісти́ти. Пророкував Зогаку звіздочот, Що буде смерть йому од Ферідуна (А.  Словник синонімів української мови
6. пророчити — Проро́чити, -ро́чу, -чиш, -чать; проро́ч, -ро́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пророчити — ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. 1. Те саме, що пророкува́ти. — Не розчовпу, що ти пророчиш, — Еней Сивиллі говорив (Котл., І, 1952, 120); Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Тют.  Словник української мови в 11 томах