пророчити

ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що і без прям. дод.

1. Те саме, що пророкува́ти.

– Не розчовпу, що ти пророчиш, – Еней Сивиллі говорив (І. Котляревський);

Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Григорій Тютюнник);

Зоря вечірня день ясний пророчить (М. Рильський);

На шляху, звіддалік показалися німці, і воли швидко тікали в ліс. Іза деревами, на лісовій стежці тітка Марія пророчила: “Ліпше б нам не кидати своєї хати”... (Б. Харчук).

2. перев. ірон. Безпідставно передбачати що-небудь.

Не тіштеся, недобитки, гнилі нащадки колишніх богів. Ви, як перелякані щури, витягаєте морди з своїх криївок і пророчите нашу загибель. Це ще останнє пророцтво вашої стихії перед смертю (Мирослав Ірчан);

– Пам'ятаєте, Олександре Петровичу, як ви пророчили мені, що я помру під парканом? І досі так думаєте? (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. пророчити — проро́чити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пророчити — див. передбачати  Словник синонімів Вусика
3. пророчити — -чу, -чиш, недок., перех. і без додатка. 1》 Те саме, що пророкувати. 2》 ірон. Безпідставно передбачати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пророчити — див. прорікати  Словник чужослів Павло Штепа
5. пророчити — ПРОРОКУВА́ТИ (майбутнє), ПРОРО́ЧИТИ, ПРОРІКА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПЕРЕДВІЩА́ТИ. — Док.: напророкува́ти, напроро́чити, проректи́, провісти́ти, навіщува́ти, передвісти́ти. Пророкував Зогаку звіздочот, Що буде смерть йому од Ферідуна (А.  Словник синонімів української мови
6. пророчити — Проро́чити, -ро́чу, -чиш, -чать; проро́ч, -ро́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пророчити — ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. 1. Те саме, що пророкува́ти. — Не розчовпу, що ти пророчиш, — Еней Сивиллі говорив (Котл., І, 1952, 120); Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Тют.  Словник української мови в 11 томах