Великий тлумачний словник сучасної мови

протелефонувати

протелефонува́ти

-ую, -уєш.

Док. до телефонувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. протелефонувати — протелефонува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. протелефонувати — ПРОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до телефонува́ти. – Коли ти.. не підеш зразу звідси геть, я негайно протелефоную докторові Гальванеску! (Ю. Смолич); – Протелефонуй до управління (Іван Ле); – Ви завжди можете протелефонувати...  Словник української мови у 20 томах
  3. протелефонувати — ТЕЛЕФОНУВА́ТИ (викликати для розмови телефоном), ДЗВОНИ́ТИ. — Док.: зателефонува́ти, протелефонува́ти, подзвони́ти. Дивуючися, хто ж це може їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич); — Дзвонили ви до Русевича? — спитав Петров.  Словник синонімів української мови