Значення в інших словниках
-
протелефонувати —
протелефонува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
протелефонувати —
ПРОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до телефонува́ти. – Коли ти.. не підеш зразу звідси геть, я негайно протелефоную докторові Гальванеску! (Ю. Смолич); – Протелефонуй до управління (Іван Ле); – Ви завжди можете протелефонувати...
Словник української мови у 20 томах
-
протелефонувати —
ТЕЛЕФОНУВА́ТИ (викликати для розмови телефоном), ДЗВОНИ́ТИ. — Док.: зателефонува́ти, протелефонува́ти, подзвони́ти. Дивуючися, хто ж це може їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич); — Дзвонили ви до Русевича? — спитав Петров.
Словник синонімів української мови