проява
проя́ва
-и, ч. і ж., розм.
1》 тільки ж. Те, що викликає подив; незвичайна подія; диво, оказія.
2》 тільки ж. Незвичайна на вигляд, страхітлива, фантастична істота; потвора.
3》 Той, хто своєю поведінкою, вчинками, зовнішністю викликає подив, занепокоєння; дивна, химерна людина.
|| Щось незрозуміле, непевне; невідомо хто, невідомо що.
4》 зневажл., лайл. Пронозлива, шахраювата людина; пройда.
5》 тільки ж., заст. Прояв.
|| Явище.
Великий тлумачний словник сучасної української мови