пусто
пу́сто
1》 присудк. сл. Нікого, нічого немає де-небудь.
|| Є незайняті місця.
|| Про відчуття внутрішньої пустоти, самотності.
2》 присл., розм. Марно, безглуздо.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипу́сто
1》 присудк. сл. Нікого, нічого немає де-небудь.
|| Є незайняті місця.
|| Про відчуття внутрішньої пустоти, самотності.
2》 присл., розм. Марно, безглуздо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови