підбігати

підбіга́ти

-аю, -аєш, недок., підбігти, підбіжу, підбіжиш, док.

1》 з прийм. до, без прийм. Бігом наближатися до кого-, чого-небудь.

|| Частими кроками або стрибками наближатися до кого-, чого-небудь (про тварин, птахів).

|| Швидко наближатися (про предмети).

|| перен. Знаходитися поблизу чого-небудь, тягнутися до якоїсь межі.

2》 Час від часу прискорювати ходу, переходити на біг; часто ступати, майже бігти (про людей, тварин, птахів).

|| з прийм. за. Бігти, намагаючись зрівнятися з тим, хто швидко йде.

3》 тільки док., із запереч. не. Не спромогтися бігти.

4》 чим, рідко. Опливати або наповнюватися водою, рідиною і т. ін. зісподу, зсередини.

Значення в інших словниках

1. підбігати — підбіга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підбігати — Надбігати, наближатися; (за ким) бігти; (слізьми) опливати.  Словник синонімів Караванського
3. підбігати — див. бігти  Словник синонімів Вусика
4. підбігати — ПІДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБІ́ГТИ, підбіжу́, підбіжи́ш, док. 1. з прийм. до, без прийм. Бігом наближатися до кого-, чого-небудь. Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому моріжку, а хлопці підбігають до них (М.  Словник української мови у 20 томах
5. підбігати — ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити.  Словник синонімів української мови
6. підбігати — ПІДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБІ́ГТИ, підбіжу́, підбіжи́ш, док. 1. з прийм. до, без прийм. Бігом наближатися до кого-, чого-небудь. Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому моріжку, а хлопці підбігають до них (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах