підкинутий
підки́нутий
підкинений, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підкинути.
|| підкинено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипідки́нутий
підкинений, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підкинути.
|| підкинено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови