підметець підме́тець -тця, ч. 1》 діал. Зменш. до підмет II. 2》 зах. Квітник. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках підметець — Підме́тець, -тця м. 1) ум. отъ підмет. 2) Цвѣтникъ. Шух. І. 112. Словник української мови Грінченка