пірат
піра́т
-а, ч., іст.
Морський грабіжник, розбійник.
|| перен., розм. Той, хто грабує, винищує і т. ін.; поводить себе, як розбійник.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипіра́т
-а, ч., іст.
Морський грабіжник, розбійник.
|| перен., розм. Той, хто грабує, винищує і т. ін.; поводить себе, як розбійник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови