Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
пічник —
пічни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
пічник —
ПІЧНИ́К, а́, ч. Майстер, який мурує і ремонтує печі. Бригада пічників очолюється бригадиром (з наук. літ.); – Піч, я пічникам кажу, щоб же тепленька була (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
пічник —
ПІЧНИ́К, а́, ч. Майстер, який мурує і ремонтує печі. Бригада пічників очолюється бригадиром (Довідник сіль. будівельника, 1956, 445); — Піч, я пічникам кажу, щоб же тепленька була (Головко, II, 1957, 103).
Словник української мови в 11 томах