Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
работорговець —
работорго́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
работорговець —
РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, РАБОТОРГІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (З. Тулуб); Рабів купували на ринках, куди їх приставляли спеціальні купці.
Словник української мови у 20 томах
работорговець —
РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452); Рабів купували на ринках...
Словник української мови в 11 томах