работорговець

работорго́вець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. работорговець — -вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. работорговець — РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, РАБОТОРГІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (З. Тулуб); Рабів купували на ринках, куди їх приставляли спеціальні купці.  Словник української мови у 20 томах
3. работорговець — РАБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто торгує рабами (у 1 знач.). Прокинувся народ від покірливої сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 452); Рабів купували на ринках...  Словник української мови в 11 томах