Значення в інших словниках
-
рантовий —
рантови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
рантовий —
РАНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рант. Рантовий ніж; // Який має рант. Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
рантовий —
РАНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рант; // Який має рант. Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Мирний, IV, 1955, 137).
Словник української мови в 11 томах
-
рантовий —
Рантовий, -а, -е На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у.
Словник української мови Грінченка