ратник
ра́тник
-а, ч.
1》 заст. Боєць раті, воїн.
2》 У дореволюційній Росії – рядовий державного ополчення.
Великий тлумачний словник сучасної української мовира́тник
-а, ч.
1》 заст. Боєць раті, воїн.
2》 У дореволюційній Росії – рядовий державного ополчення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови