реви

ре́ви

-ів, мн., розм.

Голосний плач.

Реви насіли кого — хтось голосно заплакав, заревів.

Значення в інших словниках

1. Реви — Реви́ множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. реви — РЕ́ВИ, ів, мн., розм. Голосний плач. ◇ (1) Ре́ви насі́ли кого, зневажл. – хто-небудь голосно плаче. [Зіля:] Обидили її, покривдили, то її й реви насіли (С. Васильченко); (2) Ре́ви підня́ти – голосно заплакати, заревіти. [Прохор:] Скажена баба!...  Словник української мови у 20 томах
3. реви — РЕ́ВИ, ів, мн., розм. Голосний плач. ◊ Ре́ви насі́ли кого — хтось голосно заплакав, заревів. [Зіля:] Обидили її, покривдили, то її й реви насіли (Вас., III, 1960, 131); Ре́ви підня́ти — голосно заплакати, заревіти. [Прохор:] Скажена баба!...  Словник української мови в 11 томах