реквізований
реквізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до реквізувати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиреквізо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до реквізувати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови