реквізований
РЕКВІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до реквізува́ти.
Стіл, за яким сидів Гнат, був реквізований у попа (Григорій Тютюнник);
// у знач. прикм.
Як у далекі татарські часи, гасають по селу верхівці [врангелівці] з оберемками реквізованих кожухів та сирових полотен у сідлах (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)