Значення в інших словниках
-
реквізований —
реквізо́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
реквізований —
-а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до реквізувати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
реквізований —
РЕКВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до реквізува́ти. Стіл, за яким сидів Гнат, був реквізований у попа (Григорій Тютюнник); // у знач. прикм. Як у далекі татарські часи, гасають по селу верхівці [врангелівці] з оберемками реквізованих кожухів та сирових полотен у сідлах (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
реквізований —
РЕКВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до реквізува́ти. Стіл, за яким сидів Гнат, був реквізований у попа (Тют., Вир, 1964, 64); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах