Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
рипучість —
рипу́чість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рипучість —
РИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рипу́чий. Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість і вже тільки м'яко вгинається під чобітьми й провалюється з тихим шелестом (І. Кириленко).
Словник української мови у 20 томах
рипучість —
РИПУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. рипу́чий. Ідучи невтоптаними стежками, Марко відчув, що сніг поволі втрачає свою суху рипучість і вже тільки м’яко вгинається під чобітьми й провалюється з тихим шелестом (Кир., Вибр., 1960, 375).
Словник української мови в 11 томах